безелектродний

-а, -е, фіз.

Який ізольований від електродів; який відбувається без електродів.

••

Безелектро́дний розря́д — один із видів високочастотного розряду (або імпульсного розряду), в якому розрядний проміжок повністю ізольований від електродів.